Клас Кубомедузи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Клас Кубомедузи | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Carybdea sivickisi |
||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
|
||||||||
| Ряди | ||||||||
|
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Кубомедузи (Cubozoa) – желеподібні тварини, яким притаманні складні очі, що формують зображеня, та найскладніша серед кишковопорожнинних поведінка, включаючи внутрішнє запліднення щонайменше у одного виду. Деякі з кубомедуз можуть бути небезпечними для людини – відомі смертельні випадки внаслідок їхніх опіків.
[ред.] Еволюція та систематика
Тривалий час кубомедузи вважались рядом класу Сцифоїдні, але недавні дослідження довели необхідність виділення їх у таксон більш високого рангу – окремий клас. В класі Cubozoa один ряд, Cubomedusae, з двома родинами, до яких входять 19 окремих видів. На теперішній час знайдений лише один викопний представник цього класу, Anthracomedusa turnbulli, яка була знайдена поблизу Чикаго (США). Ця викопна медуза жила 323-290 мільйонів років тому, мала квадратний у розрізі купол та зібрані в пучки щупальця, і загалом може бути віднесена до родини Chiodropidae.
[ред.] Анатомія
Загалом, анатомічно і медузоїдна, і полипова стадія кубомедуз східна з такими в класі Scyphozoa – тому докладніше про загальні принципи організації таких організмів, а також про будову основних органів див. в статті „Клас Сцифоїдні”.
Найбільш характерною рисою кубомедуз, що відрізняє їх від медуз їнших класів типу Кишковопорожнинні, є купол прямокутної в розрізі форми. Манубріум (видовжена основа, на кінці якої знаходиться ротовий отвір) та рот розташовані всередині куполу, ротовий отвір звичайно знаходиться на рівні краю зонтика. Зонтик має мускулисті лопасті, що називаються педалії, до яких приєднуються щупальця.
Родинi Chirodropidae притаманна наявність декількох щупалець на кожному педалії, а родині Carybdeidae – лише одного. Між педаліями розташовані унікальні (як для кишковопорожнинних) сенсорні структури – ропалії: кожен з ропаліїв складається з органу рівноваги (за будовою аналогічний такому в Сцифоїдних) та шести очей. Четверо очей, при цьому, прості, а двоє – відносно складні, і складаються роговиці епідермального походження, сферичного клітинного хрусталика та вертикальної сітчатки. Експериментально було показано, що кубомедузи мають опсини (білок клітин сітчатки, чутливий до світла деякої довжини хвилі), що чутливі до світла синьої, зеленої та ультрафіолетової частин спектру.
Нервова система кубомедуз також помітно більш складна порівняно з іншими кишковопорожнинними. Дифузна сітка нейронів в зонтику з’єднана з крайовим нервовим кільцем, і відростки нервових клітин відходять від цього кільця до ропаліїв. Обробка оптичних зображень, вірогідно, відбувається в нервовому кільці.
[ред.] Розповсюдження
Кубомедузи можуть бути знайдені майже у всіх тропічних та субтропічних водах з нормальною океанічною солоністю (близько 35 проміле). Два види - Carybdea marsupialis та Carybdea rastoni – відомі також з вод помірного поясу. Скоріше за все, дані з розповсюдження кубомедуз неповні, з огляду на їхні невеликі розміри, потаємний спосіб життя та загальну прозорість тіла, що заважають спостереженням.
[ред.] Спосіб життя
Зазвичай кубомедузи зустрічаються у неглибоких прибережних водах, з піщаним субстратом. Найчастіше їх можна зустріти розташованими вертикально низько над дном на протязі дня та біля поверхні води вночі. Польові спостереження за кубомедузами дуже важкі, тому що при наближенні водолаза вони цілеспрямовано та швидко пливуть геть. Один з видів, Carybdea sivickisi, має липкі присоски на зовнішнії поверхні купола, за допомогою яких вона прикріплюється до субстрату – це зближує її з сцифоїдними медузами ряду Stauromedusae.
[ред.] Поведінка
Кубомедузам притаманна найбільш складна поведінка у всьму класі Кишковопорожнинні. Вони є активними плавцями, здатними пересуватись із швидкістю 3-6 метрів на хвилину. Також вони мають позитивний фототаксіс (тобто рухаються у напрямку світла) та активні і вдень, і вночі, хоча харчуються переважно перед заходом сонця та вночі. Зір, на відміну від більшості інших кишковпорожнинних, у кубомедуз грає велику роль в процесах харчування та розмноження.
[ред.] Харчування
Кубомедузи є важливим елементом харчвого ланцюгу прибережних акваторій, де вони виступають в ролі активних хижаків, харчуючись, переважно, невеликими рибами та ракоподібними. Додатковими харчовими об’єктами можуть буди поліхети, личинки ракоподібних, рівноногі раки, щетинкощелепні (Chaetognatha) і т.ін. Як активні хижаки, кубомедузи переслідують та активно ловлять свою здобич. Харчова поведінка у різних видів відрізняється слабо. Здобич, вхоплена щупальцями, передається на ротові лопасті шляхом скорочення щупалець. Після цього медуза розташовується в воді вертикально (ротовим отвором догори або донизу), ротова лопасть, згинаючись, просовується до ротового отвору, і здобич проковтується.
[ред.] Розмноження
Розмноження та життєвий цикл кубомедуз досліджені недостатньо. Життєвий цикл, наряду із пелагічною стадією медузи, включає бентосну стадію – поліп – котрий може розмножуватись безстатево шляхом брунькування. Яйця після запліднення розвиваються у війчасту личинку (планулу), котра осідає на дно та перетворюється на полiп. На відміну від сцифоїдних, поліп кубомедуз не проходить стробіляції (продукування медуз шляхом поділу поперечними перетяжками) а, замість цього, цілком перетворюється на молоду медузу. Таким чином, з одного поліпу утворюється лише одна медуза. Самці Carybdea sivickisi виділяють сперматофори (пакети із сперматозоїдами), які можуть зберігатись в кишковій порожнині самок для пізнішого внутрішнього запліднення; Carybdea rastoni може активно збирати пасма сперми, що їх виділяють самці цього виду. Інші кубомедузи також можуть вдаватись до внутрішнього запліднення, але найчастіше розсіюють гамети назовні.
[ред.] Небезпека для людини
Свідченням небезпеки кубомедуз для людини є спеціальні сітки, що їх натягують вздовж пляжів у північному Квінсленді (Австралія) для захисту від них. Хоча майже кожного року в Австралії трапляються смертельні випадки внаслідок опіків кубомедузи Carybdea fleckeri, загальний вплив кубомедуз на здоров’я людини може бути набагато різноманітнішим. Так, Carukia barnesi є причиною виникнення «Синдрому Іруканджі», котрий призводить до сильних болей в спині, в животі та дуже сильних головних болей, посиленого місцевого потовиділення та рвоти, а також проблем із сечовиділенням. Існує протиотрута що допомагає як при опіках Carybdea fleckeri, так і при опіках, спричинених Carukia barnesi. Також запобігти активації нематоцистів цих медуз, що ще не жалили, може оцет – в той час як при дії на інших медуз оцет активацію нематоцистів, навпаки, полегшує.
[ред.] Види класу Cubozoa
| Родина, автор та рік опису | Рід, автор та рік опису | Вид, автор та рік опису |
| Carybdeidae Gegenbaur 1856 | Carukia Haeckel 1880 | barnesi Southcott 1967 |
| Carybdea Péron & Lesueur 1809 | alata Reynaud 1830 | |
| marsupialis Linné 1758 | ||
| rastoni Haacke 1886 | ||
| sivickisi Stiasny 1926 | ||
| xaymacana Conant 1897 | ||
| Manokia Southcott 1967 | stiasnyi Bigelow 1938 | |
| Tamoya Müller 1859 | haeckeli Southcott 1967 | |
| haplonema Müller 1859 | ||
| Tripedalia Conant 1897 | binata Moore 1988 | |
| cystophora Conant 1897 | ||
| Chirodropidae Haeckel 1877 | Chirodropus Haeckel 1880 | gorilla Haeckel 1880 |
| palmatus Haeckel 1880 | ||
| sp. Stiasny 1922 | ||
| Chironex Southcott 1956 | fleckeri Southcott 1956 | |
| Chiropsalmus L. Agassiz 1862 | buitendijki Horst 1907 | |
| quadrigatus Haeckel 1880 | ||
| quadrumanus Müller 1859 | ||
| zygonema Haeckel 1880 |
 |
Ця стаття належить до вибраних статей за результатами голосування . |
