Біологічна класифікація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сучасна біологічна класифікація |
|---|
| Домени/Царства |
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Біологічна класифікація — це уніфікований підхід, яким користуються в біології для категоризації існуючих та вимерлих живих істот. Базовим елементом в білогічній класифікації є вид. Терміном класифікація позначають і систему класифікації, наприклад, класифікація (система) рослин А. Л. Тахтаджяна, класифікація птахів А. Ветмора.
Найдавніша система біологічної класифікації була розроблена давньогрецьким філософом Аристотелем, який класифікував тварин, базуючись на способі їхнього пересування (по землі, по воді чи в повітрі).
Сучасна класифікація побудована на засадах, запропонованих Карлом Ліннеєм, який перший згрупував види живих істот на основі спільних анатомічних характеристик. Пізніше ця класифікація було скорегована з огляду на філогенетику (науку, що засновується на теорії еволюції Чарльза Дарвіна), з метою відображення еволюційних зв'язків між організмами.
В останній час набула значного поширення так звана молекулярна систематика, побудована на аналізі генетичного матеріалу (ДНК або РНК). Ця система класифікації виявила численні еволюційні зв'язки між організмами, які до того не були відомі. Таким чином, завдяки впровадженню молекулярної систематики, існуюча класифікація живих істот вже багато в чому скорегована і буде корегуватись в майбутньому.
[ред.] Ліннеївська класифікація
Карл Лінней (1707-1778) відомий, насамперед, завдяки своїй книзі Systema Naturae, яка лише за час його життя була перевидана 12 разів. В цьому труді Лінней розробив та обгрунтував загальні методи класифікації живих істот, що й досі викоростовуються в ботаніці та зоології.
Згідно до ліннеївської номенклатури, кожен вид живих істот має унікальне подвійне ім’я – перша частина відповідає роду, який об’єднує кілька споріднених видів, а друга – це специфічний епітет, який вказує на конкретний вид. Для уникнення різночитань при перекладах вся біологічна номенклатура в обов’язковому порядку надається на латині. Таким чином, кожний описаний вид живих істот має біномінальну (таку, що складається з двох слів) латинську назву, а також може (але не завжди) мати і назви на інших мовах; при цьому в науковому обігу використовується латинська назва. Назва роду пишеться з великої літери, а видова назва з маленької, наприклад: Homo sapiens – людина розумна. Повне та повністю коректне наукове видове ім’я за сучасними правилами має також влючати прізвище автора, що першим описав даний вид, та рік опису; але ці відомості в науковій літературі не завжди додаються.
Відповідно до ліннеївської системи кожний таксон розміщується в ієрархічних групах, або рангах. Кожна група вищого рівня складається з декількох (інколи – з однієї) групи нижчого рівня. Біномінальне наукове ім’я, таким чином, дає можливість визначити всі ієрархічні групи, в які входить таксон.
[ред.] Ранги
Ранги поділяються на основні та додаткові. Основні таксономічні ранги (категорії) обов’язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:
- Домен (domain)
- Царство (regnum)
- Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)
- Клас (classis)
- Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)
- Родина (familia)
- Рід (genus)
- Вид (species)
Окрім того, інколи, з метою позначення споріднених груп таксонів нижчого рівню всередині рангу вишчого рівню, використовуються додаткові таксономічні ранги (див. Триноміальна номенклатура), які зазвичай (але не обов’язково) утворюються задопомогою префіксів до основних таксономічних рангів, наприклад:
- Підтип (subphylum)
- Надклас (superclassis)
- Підклас (subclassis)
- Надряд (superordo)
- Підряд (subordo)
- Надродина (superfamilia)
- Підродина (subfamilia)
- Триба (tribus) і т.ін.
Додатково, багато видів можуть поділятись на підвиди, підвиди – на раси, раси – на форми.
Приклад: біологічна класифікація людини (вид Людина розумна)
Домен — Ядерні (Eukaryota)
Царство — Тварини (Metazoa)
Тип — Хордові (Chordata)
Підтип — Черепні (Craniata)
Надклас — Щелепні (Gnathostomata)
Клас — Ссавці (Mammalia)
Підклас — Плацентарні, або вищі звірі (Eutheria)
Ряд — Примати (Primates)
Родина — Гомініди (Hominidae)
Рід — Людина (Homo)
Вид — Людина розумна (Homo sapiens)
При утворенні латинських назв таксонів різних рівнів використовуються типові суффікси, притаманні різним царствам:
| Таксон | Тварини | Рослини | Гриби | Бактерії | Археї |
|---|---|---|---|---|---|
| Тип/Відділ | - | -phyta | -mycota | -bacteria | -archaeota |
| Підтип/Підвідділ | -data | -phytina | -mycotina | - | |
| Kлас | -lia | -opsida,-phyceae | -mycetes | -bacteria | |
| Підклас | -ia | -opsida,-phycidae | -mycetidae | - | |
| Надряд | -orpha | -anae | - | ||
| Ряд | -formes | -ales | -bacteriales | ||
| Підряд | -morpha | -ineae | - | ||
| Надродина | -oidea | -acea | -bacteriacea | ||
| Родина | -idae | -aceae | -bacteriaceae | ||
| Підродина | -inae | -oideae | - | ||
| Триба | -ini | -eae | - | ||
Класифікація вірусів, хоч і побудована на аналогічних засадах, має досить велику кількість відмінностей від класифікації інших живих істот. Докладніше про неї, а також про причини відмінностей, див. в статті "Вірус".
