Велика Яромирка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Велика Яромирка

Область

Хмельницька область

Район/міськрада

Городоцький район

Рада

—

Код КОАТУУ

{{{Код КОАТУУ}}}

Основні дані

Засноване/перша згадка

1440 року

Населення

1069 осіб

Площа

2.410 км²

Щільність населення

443.570 осіб/кв.км осіб/км²

Поштовий індекс

32054, 32055

Телефонний код

+380 3251

Географічні координати

49°07' пн.ш. 26°30' сх.д.

Висота над рівнем моря

Водойма

Відстань до обласного центру

км

Відстань до районного центру

км

Адреса місцевої ради

32054, Хмельницька область, Городоцький район, с. Велика Яромирка

Вели́ка Яро́мирка

За шістдесят пять кілометрів від міста Хмельницького на Подільській височині розкинулося мальовниче село Велика Яромирка, що в Городоцькому районі. Село розташоване серед горбистого пасма Подільських товтр на березі, колись досить бурхливої та глибокої, сьогодні, на превеликий жаль, скоріше струмка, річки Яромирки, дякуючи якій, якщо спиратися на далеке минуле села, усе і почалося. Село навкруги оточують прекрасні краєвиди. З західної сторони села розлягаються, колись панські, потім колгоспні, а тепер, помало перетворюючись на заслужену власність жителів села, - широкі лани, з клаптиками лісів, лісосмуг та ставків. Горбиста місцевість надає цьому краєвидові спеціального і неповторного характеру, краси та приваби. Українські лани описані в віршах, поемах, оповіданнях знаних українських письменників, які називали і порівнювали їх з винятковою природною красою. Коцюбинський порівнював їх до хвиль на морі, Шевченка захоплювала їх велич, а Сосюру - місце, життя і дій запорозьких козаків. Вся ця краса і маловничість присутня тут і справляє велике враження на гостей Яромирки. На схід від села розлягається пасмо переважно листяних лісів, яке мало і має велике значення для жителів села. З давніх давен ліс боронив людей, годував і ще на багато різних способів позитивно впливав на їхнє існування. Ліс також знаходиться на горбистій місцевості, з масою ровів, височин, западин, струмків, галявин та довголітніх дерев, що додає йому додаткової чарівності, таємничості та краси. Тут можна діставати задоволення кожної пори року; інакше кажучи, це - прекрасне місце спокою, відпочинку та відродження сил. Для грибників і любителів природи це просто рай. Та і знавцям історії i археологіїї тут теж є що звідати. Є тут Троянівський Вал, дивні западини, з розповідей людей, зв'язані з підземними ходами, розвалини старих будівель, про які нічого не можуть сказати навіть найстарші старожили, тощо. Одним словом, для любителів активного відпочинку кращого місця годі й шукати. Гостинність і добродушність жителів допоможе на мить забути про щоденні турботи

[ред.] Історія села

Існує багато цікавих версій на тему постання села Яромирка, але котра з них все ж таки правильна, на жаль, залишається в глибокій таємниці за великою брамою минулого, як і те, що може коли-небудь ми її взнаємо. Перші спогади про Яромирку відносяться аж до 1440 року (а не 1493 р., як вважалося до цього часу). 1493 рік вписаний на пам'ятнику при в`їзді до села Яромирка зі сторони Лісоводів, але я з певністю і, думаю, вперше з незапам'ятних часів офіційно хочу заперечити цій даті і цьому переконанню жителів села, а також усім заявити, що це помилка. З радістю і задоволенням можу сказати, що така заява не є безпідставна. То є успіх моїх пошуків, який можна підтвердити на основі двох документів, що я знайшов, і які вперше підважують до тих часів переконання всіх жителів села про перші спогади. Ці документи знаходяться у Варшавському і Краківському музеях і складають історичну цінність Польщі. Можна на них, якщо так можна сказати, глянути на ось цих сторінках:

http://jazon.hist.uj.edu.pl/ih/warn/1440.html - запис 190 і 249, (у даний час неактивна)
http://human.uwm.edu.pl/historia/mediumaevum/archiwum/mediumaevum23.pdf - пята сторінка,

Якщо перекласти один з них, то виглядить більш-менш так :

13.01.1440 Краків Владислав III, король Польщі і електорат Угорщини, записує Войчєхові Шосткові з Джєтжиховіц 50 гривень у селі Яромирка Смотрицького повіту і вказує на обов'язкову резиденцію його, Войчєха, на цій землі, та його спадкоємців, а також оборони її від ворога. Після наступних пошуківань появилася ще старша дата. Безпосереднім джерелом звістки про 1403 р. була праця Ю.Сіцінського "Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд" - Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7. Він, в свою чергу, посилається на грамоту короля Ягайла з наданням якихось маєтностей (такі грамоти є звичайним джерелом звісток про початки населених пунктів). Думаю, що точне посилання можна роздобути і в інших книга, як "Історія міст і сіл" або "Географічний словник Польського королівства" (цей польською мовою, виданий в кінці 19 ст.).

[ред.] Перша версія появи села

На місці сьогоднішнього Яромирського цвинтаря, який знаходиться на височині, постало поселення. Якщо придивитися, то височина розташована в дуже доброму, зі стратегічної точки зору, місці. З одного боку омивається колись великою і бурхливою річкою, а з другого - сьогодні струмком, а колись ніби великими та непрохідними мочарами. Якщо уявити собі на мить ті часи, де на дикій території, укритій лісом, непрохідними чагарниками і розлогими мочарами, напади, пограбування і насильство грали переважно головну роль в існуванні і домінуванні на землі. Люди шукали місць, де природа би їм якнайкраще сприяла, тобто була близько вода, родюча земля і можливість уникнути небезпечних зустрічей з ворогом, а головне - успішно ставити йому чоло з якнайменшими для себе втратами. Як то видно на прикладі багатьох українських міст: Камянець-Подільського, Сатанова, Меджибожа..... У такому випадку височина в ті часи, про які я пишу, була б ідеальним місцем для початку поселення людей, які вибрали місце з родючою землею, навкруги захищене великими ярами та необхідною водою. Хоча, оскільки польський король вже тоді знав про існування Яромирки, то село мусило вже існувати не один або два роки. Моя особиста думка, що село з'явилося на багато років раніше, пятьдесят, сто років, а може ще більше; на жаль, цього ніхто не може підтвердити. Якщо йти яром або пливти річкою (кажуть, колись була така можливість), зачинаючи від початку яру за течією, обов'язково натрапимо на нашу височину. Цікаве те, що до теперешніх часів певна частина села, котра розташована вверх річки, має назву Заміщина, тобто ніби від словосполучення ЗА МІСТОМ. Можна допустити, що з часом поселення почало розвиватися і люди поселялися неподалік головного місця, де можливо осіла перша і багатша частина людей, які називали височину містом, може навіть була то обгороджена місцевість. У деяких селах коло Кам'янця-Подільського до теперешніх часів кажуть "Йду на місто до магазину" тобто в центр села. Отже, з цього можна припустити, що назва Яромирка з'явилася не випадково, а від слова Яр або Яром.

Сьогодні на цій височині немає поселення, або точніше кажучи поселення для живих. Сьогодні там цвинтар. З розповідей людей, за сьогоднішніх часів під час копання могил на новому цвинтарі, який знаходиться на колишньому радгоспному полі, але на тій же височині, де ніколи за пам'ятних часів не було нікого захоронено, часом можна натрапити на глибині на різні предмети, елементи посуду, цеглу. 2003 року на глибині 30-40 см було навіть знайдено два скелети дуже високих людей, які лежали собі навхрест.

Чому на цьому місці цвинтар, а не поселення, теж можна би якось пояснити. На височині земля постійно в русі, тобто зсувається с гори, і будова в такому місці оселі була би не розважна, оскільки будинок довго би не встояв. От може і наші предки зі збігом часу і накопиченням досвіду відмовилися від височини і використали її в інший, більш практичний спосіб, починаючи селитися на березі річки і далі поступово господарюючи на родючій землі...

[ред.] Друга версія появи села

Назва Яромирка з'явилася від монаха Яромира, який поставив початок поселення на річці, а люди на його честь назвали це поселення Яромиркою. Яромирка з космосу http://maps.google.com/?ie=UTF8&t=k&om=0&z=13&ll=49.107366,26.50795&spn=0.057088,0.080681 Текст жителя села Сторожука Петра