Віденська відсіч
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віденська відсіч - розгром під Віднем османського війська візиря Кари-Мустафи об'єднаними польсько-австрійсько-німецькими військами під проводом Яна III Собєського 12 вересня 1683 року, внаслідок якого було знято турецьку облогу габсбурзької столиці
1 квітня 1683 року цісар Леопольд I уклав з польським королем Яном III Собєським військовий союз проти Османської імперії. Згідно з ним, у разі небезпеки для котроїсь із столиць союзників (Відня або Кракова) друга сторона мала прийти з допомогою.
15 липня того ж року величезна (за різними оцінками, 90-140-тисячна) турецька армія облягла Відень.
Оборона Відня, очолювана графом Штарембергом, тривала протягом липня і серпня 1683 року. Сили оборонців танули (з початкових 18 тисяч до неповних 5 тисяч), у місті панував голод і хвороби.
29 липня, не дочекавшись підходу литовських полків, Собєський поспішно вирушив із Кракова на допомогу союзникам з 27 тисячами коронних військ.
3 вересня польські війська з'єдналися на березі Дунаю з австро-німецькими загонами, і Собєський прийняв на себе команду над об'єднаним 67-тисячним військом.
6 вересня-8 вересня союзники форсували Дунай, після чого австро-німецькі війська, очолювані князем Лотарінгським, почали бойові дії проти турків на лівому флангу (з наміром відтягнути на себе значні сили ворога), а тим часом поляки на чолі з Яном Собєським здійснили дводенний прихований марш на правий фланг через важкопрохідні пагорби Віденського лісу.
Головна битва відбулася 12 вересня. Впевнені у своїй значній перевазі, турки не зміцнили, як належить, свого табору і, коли з гущавини Віденського лісу їм у тил несподівано вдарила польська кіннота, османські війська не довго чинили опір і панічно побігли. Облогу Відня було знято, турецький табір з величезною кількістю зброї та військових припасів опинився в руках союзників.
Турки втратили 10 тисяч забитими і 5 тисяч пораненими, союзники - близько 1500 вбитими та 2500 пораненими. Ян Собєський відправив у подарунок Папі Римському Іннокентію XI зелений прапор пророка, захоплений в османському таборі, а до Кракова відіслав 400 возів з трофеями, частину яких можна досі побачити у королівському замку Вавель.
За наказом султана, візира Кара-Мустафу на знак покари за програну битву задушили зеленим шнурком.
У складі польського війська у битві за Відень брали участь 150 українських козаків під командуванням полковника П.Апостола-Щуровського.
Після перемоги під Віднем військо Яна Собєського вирушило визволяти від турків територію Угорщини. На цьому етапі до нього (разом з литовським військом, яке нарешті долучилося до коронного війська) приєдналися українські козацькі полки Я.Ворони, М.Булиги, С.Палія та В.Іскрицького.
"Віденська відсіч" назавжди поклала край турецькій експансії вглиб Європи.