Габсбурґи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Габсбурґи - династія, що отримала свою назву від однойменного замку на території сучасної Швейцарії.
В XI-XIII століттях володіли ландграфством у Верхньому Ельзасі та Середній Швейцарії.
1273 - Рудольфа фон Габсбурґа обрали цісарем Священної Римської імперії, цей титул успадкували і його нащадки. Він же набув у своє володіння герцогства Австрію та Штірію.
У XVI столітті Габсбурґи розділилися на дві гілки: іспанську та австрійську. Цісарська корона зберігалася за австрійською гілкою.
Іспанська гілка обірвалася 1700 року, поступившись династії Бурбонів. Австрійська - згасла 1780 року, разом зі смертю імператриці Марії Терезії. Але нащадки її та її чоловіка Франца I (великого герцога Тосканського та колишнього герцога Лотарингії) перейняли ім'я Габсбурґів (точніше - Габсбурґ-Лотарингів).
Онук Марії Терезії, останній цісар Священної Римської імперії Франц II 1804 року проголосив себе першим цісарем новоутвореної Австрійської імперії під іменем Франца I (з 1867 р. - Австро-Угорщина).
Останнім правлячим монархом з династії Габсбурґів був цісар Австро-Угорщини Карл I, який зрікся влади 1918 року. Його син Отто фон Габсбурґ згодом був депутатом Європарламенту.
З XVI століття під владою Габсбурґів перебувала Закарпатська Україна, з 1772 року - Галичина, з 1774-го - Буковина.