Глинськ (Здолбунівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глинськ
Область	Рівненська область
Район/міськрада	Здолбунівський район
Рада
Код КОАТУУ	{{{Код КОАТУУ}}}
Основні дані
Засноване/перша згадка	—
Населення
Площа	км²
Щільність населення	осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	+380
Географічні координати
Висота над рівнем моря	м
Водойма
Відстань до обласного центру	км
Відстань до районного центру	км
Адреса місцевої ради

Глинськ - село Здолбунівського району Рівненської області. Населення - біля двох тисяч. Знаходиться на залізничній гілці Львів-Санкт-Петербург в тридцяти кілометрах від обласного центру. Основні сільськогосподарські культури - зернові, буряки. Тваринництво, рибоводство.

Перша згадка - 1484 рік. Місцевість живописна, виразно гориста через глибокі долини між горбами. Тому село має другу назву - Глинськ-Загура.

До Другої світової війни половина населення села складали чехи і словаки, що прибули сюди після подавлення польського повстання 1863 року і розподілу земель поміщиків Сангушок. В 1946 році були переселені у Чехословаччину.

Основні релігії - православ"я і баптизм.

Православний храм величної архітектури побудований в останній третині 19-го століття для навернення чехів в православ'я. Зараз належить до Київського патріархату.

Історія села
Глинська - велике село, окутане з півночі та заходу пологими висотами, до яких уже каскадом здіймаються нові забудови. А майже в центрі біля млина розлігся просторий став, за яким на схід простяглеся широке пасмо заболоченої низини, де Швидівка формує мереживо невеликих ставкових водойм, опертих справа об смугу надбережної вільшини. 

При центральному шосе стоїть збудована у 1775 році церква - Успення Пресвятої Богородиці, де зберігалися цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг з 1603 року. Привертає увагу при церкві червона надгробна плита з викарбуваним написом: "Преставися [упокоїлась] раба Божія Марія Покотиловна й положена бьість [була] во Храм... в лето... 1606". Дещо на віддалі по другому боці дороги видніє новозбудований Дім молитви. Зараз у Глинську є 680 дворів, 1666 мешканців, середня школа, будинок культури, дитсадок, амбулаторія, пошта, 3 крамниці, бібліотека, сільська Рада, осередок КСП "Дружба", полустанок та інші громадські об'єкти. Околиця Глинська була заселена вже в епоху міді й бронзи, про що свідчать принагідні знахідки речей тодішнього промислу, побуту, старовинні могильники, сліди ливарної, гончарної і крем'яної "індустрії". Численними є реліквії середньовіччя. Уперше Глинськ, але як присілок Здовбиці, виринає у записі 1484 року під назвою "Глінско". Можливо, під цим іменем існувало тоді й село. У 1487 році Федька Шилович (дочка луцького старости) відписує свою маєтність польському королю Казимиру Ягелончику дарчою грамотою, де серед іншого називається і Глинськ, але, видно, в помилковому записі "Елинськ" ("записал сей [її] ймення свои на имя Здолбуцу с приселком Елинском"). У вересні 1497 року великий литовський князь Олександр дарує Глинськ гетьманові Костянтину Острозькому ("даровая двор наш Здолбуцу й Глинско"). Під 1499 роком є свідчення, що "Глинск" відходить до Олександрійського ключа й числиться у маєтностях Марії Ровенсько'і 3 1520 року власником "Глинска" стає внук Костянтина Острозького Олександр. Акти 1651-1654 р. містять згадки про "глинских крестьян", котрі симпатизували козакам, входили до їх збройних загонів. З 1753 р. "Глинско" у числі ще 67 поселень переходить від володінь маршалка Сангушка до князя Ст. Любомирського. За даними 1889 року, "с.Глинск волости Глинско-Чешской" нараховувало 80 дворів, 669 прихожан (18 римокатоликів), а також 1050 чехів-гуситів, що мали в народному училищі свою молільню. Востаннє Глинськом володів Весоловський, продавший усю землю чеським колоністам, котрі, осівши тут як гусити (послідовники Яна Гуса), прийняли у 1885 р. православну віру й увійшли до корінної церковної громади. За переписом 1911 року, Глинськ мав 1713 мешканців, двокласну школу, 7 крамниць, державний горілчаний магазин, земську шкілку фруктових дерев, водяний і паровий млин, пивзавод з емблемою "Шмолік", майстерні побутових послуг. Назва Глинськ за кінцевим "ськ" належить до рідкісних старовинних формувань, символізуючих переважно специфіку місцевості Нерідко назви на "ськ" розвивались з уже існуючих, котрі не мали такої кінцівки. З цих міркувань допустимо, що й наш Глинськ міг розвинутись з первісного імені типу Глина, Глипне, де приховане значення "глинистий грунт", "місце, де брали глину", "осередок чимсь примітної глини серед іншого грунту". Такі назви без "ськ", що існують і зараз, спочатку належали урочищу. Потім їх собі присвоює основана тут оселя, котра, ставши згодом суспільна вагомішою, під впливом околишніх системних формувань на "ськ" приймає і собі таку ж кінцівку. Таким чином, колишнє наймення Глипне змінюється на Глинськ. Менш ймовірно трактувати назву Глинськ як безпосередній витвір, оснований на символізації специфіки грунту в догоду системи формувань на "ськ". І найменш вірогідно вважати назву перенесеною з іншого Глинська, існуючого в Кіровоградській, Вінницькій, Сумській областях. За народною версією, у далекому минулому Глинськ був розміщений за 2 кілометри на захід від теперішнього села й мав, як на його місці урочище, ім'я Наглинськ, бо, мовляв, став жертвою "наглого" (несподіваного) нападу ординців. Осмислюючи це, напрошується здогад, що Наглинськ, який мав би породити сучасне наймення села, становив присілок, назва котрого приховує поняття "нова оселя в напрямку на Глинськ". Існує теж оповідь, за якою Глинськ заснував князь Глинський, з могили якого у 50-тих роках XX століття була ніби знайдена, потім утрачена при дорозі на Здолбунів гранітна з розписом плита. Проте слід пам'ятати, що прізвища на "ський", як правило, похідні від назв поселень. Дещо на захід від Глинська неподалік полустанку видніється вкрита деревами простора висота під іменем Гора, де в староруську добу було фортечне "городище", а в середньовіччя - замкова оборонна осілість, окутана від заходу глибоким яром та витікаючою з Чорної Криниці Рудкою, пробігала витікаюча з Чорної криниці Рудка, котра обмиваючи з півночі Гору, вливала свої вода у Швидівку, що є притокою Усті Глинськ має іменовані квартали: Дубенщина - забудови в напрямку шосе на Дубне; Дубини - осілість на міщі дубового гаю; Завільшина - вулиця у напрямку села П'ятигори при пасмі заростів вільшини; Кропилівка - куток, де ніби першим осів Кропило; Лопачі - забудови, де живуть сім'ї Лопачів; Лісовики - вулиця за колишнім лісом; Садки - квартал по другому боці залізниці в околиці колишніх садків; Семтрани - колишній хутір, оснований ніби при семи граничних лінійних знаках, а за іншою версією, назва приховує значення "оселя Семиграна"; Три корчми - забудови неподалік Дубненського шосе, де, кажуть, при роздоріжжі стояли три корчми й забудови для відпочинку. Глинськ має ще інші місцеві назви: Безодня - колишнє трясовинне болото; Бережки - надрічковий луг; Березина - березовий гай; Білогубкова криниця - надрічкове джерело на маєтності Білогубка; Борівки - узлісся, де ніби збирали борові ягідки; Гарастівщина - землі колишнього пана з села Гарестова, тобто Орестова; Загорівщина - ліс в околиці села Загори; Вигін -громадський випас, стійло для тварин; Зачугунка - поле за чугункою (залізницею); Кризканівщина - нива Крижанівського; Кринка -криничка з джерельною водою; Лози - глибока западина в заростях лози; Мурешин ліс - колишня діброва Мурешка; Музикоеа копанка - саджалка на маєтності Музики; Німеччина - грунти, котрі належали німецьким колоністам; Олічів ліс - бір власника Оліча; Ольшник (Вільшник) - болото в заростях вільхи; Острогірка - висота з "гострою" вершиною; Панський ліс - колишній поміщицький бір; Перекаль (Перекалля) - поле "перекалене" (розділене) межовими гранями; Помірки - невеликі наміри землі власникам; Попівщина - земля священика; Провалля - міжгорбна прірва; Хомовий берег - луг, належний Хомі; Шелеп - мішаний ліс, що ніби проявляє великий "шелеп" (шумливість у час вітровіїв); Чорний ліс - діброва з чорноліссям (густими листяними деревами); Шрамова березина - березовий гай на маєтності Шрама. Про назву річки Швидівки, що пронизує Глинськ, приймає води струмків, відливає ставки, говориться у нарисі "Здолбунів". Назву Глинськ мають ще 3 села України. Існують теж споріднені наймення: Глинястий, Глинче, Глинець, Глинська, Глинці Глинники, Глинки, Глинче та інші.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.