Горбачевський Іван Якович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван (Ян) Якович Горбачевський (5 травня 1854 - 24 травня 1942) - визначний український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч. Академік АН УРСР.
Народився 5 травня 1854 року у селі Зарубинці нинішньої Тернопільськоі області.
Закінчив Віденський університет, і в 1883-1917, упродовж 35 років, був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі, у 1902-1903 ректором університету.
На протязі 1906-1917 член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 - член Палати панів австро-угорського парламенту, 1917-1918 перший австрійський міністр охорони здоров’я. З 1919 року професор Українського вільного університету у Відні та Празі (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.
Ян Горбачевський автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії. Він першим у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину. Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків. Встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу. Його заслугою стало також те, що він запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.
За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена Академії наук (з 1925 р.) в Радянській Україні
[ред.] Джерела
- Енциклопедія українознавства
- Выдающиеся химики мира: Биогр.справочник/В.Волков,Е.Вонский,Г.Кузнецова.-М.,1991.
- Biographie in http://portal.unesco.org/
