Грюнвальдська битва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГРЮНВÁЛЬДСЬКА БИТВА 1410 р. – битва, яка відбулася під час "Великої війни" 1409-1411 рр. між військами Тевтонського ордену та об’єднаною польсько-литовсько-українською армією поблизу с.Грюнвальд і Танненберг (Східна Пруссія, нині територія Польщі) 15.VІІ.1410. До складу союзницьких військ, які очолювали великий князь литовський Вітовт і польський король Ягайло, входили польські і литовські частини, українські війська з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира. У складі союзницьких військ були смоленські полки, загони кримських татар та чеські найманці (4 тис.чол.) на чолі з Я.Жижкою, майбутнім вождем таборитів. Військами Тевтонського ордену, які складалися з німецьких і французьких рицарів та найманців з багатьох країн Західної Європи, командував великий магістр Ульріх фон Юнгінген. Польсько-литовсько-українська армія налічувала 100 тис.чол. і кількісно переважала армію хрестоносців, але орденські війська мали перевагу в озброєнні і воєнній підготовці. Битва розпочалася атакою татарської кінноти на ліве крило орденських військ. Проте рицарі Валленрода відбили цей напад і самі перейшли в контрнаступ. Хрестоносцям вдалося змусити до відступу литовські війська, а на правому фланзі потіснити польську армію. В критичний момент битви стійкість проявили українські і смоленські полки, які продовжували утримувати позиції в центрі. Це дозволило союзникам перебудувати свій бойовий порядок і перейти в контрнаступ. Війська Тевтонського ордену були розгромлені (в т.ч. загинув і великий магістр ордену). Перемога союзницьких військ у Г.Б. підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію німецьких рицарів на Схід.
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
