Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Добро́миль вперше згадується як село у 1374. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві і Стрвяжу, серед яких був і Добромиль. Коло 1450 р. львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. У 1467р. селом управляв тіун Степан ще на основі руського права. Коли 1497 р. Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Я. Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки. Під 1515р. у королівських податкових книгах згадується існування в Добромилі церкви. Містечко швидко розвивалось. Сюди переселялись купці й ремісники. Спроваджені з Моравії ткачі виробляли високоякісне сукно. За ним, а також за місцевою сіллю приїздили купці з Угорщини й Сілезії. Тодішній власник містечка Андрій Гербурт для колоністів, що все прибували, у 1531р. заснував латинську парафію й поставив дерев'яний костел. 28 червня 1566р. за старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта король Сигізмунд Август надав Добромилю магдебурське право. Запрошені власником Добромиля нові ремісники організовують цехи. Містечко укріплюється мурами й частоколом. Тут у 1584р. стояли 3 церкви та костел. Дерев'яний замок на горі Ст. Гербурт почав перебудовувати з каменю й цегли. Продовжив цю роботу Ян Щенсний Гербурт - видатний політичний і культурний діяч. Писав навіть поезії українською мовою. У 1611р. він запросив з Кракова друкаря Яна Шелігу й заснував у Добромилі друкарню. Тут Гербурт видавав як свої твори, так і праці Оріховського, Кадлубека, Длуґоша. З 1622р. Добромиль в руках магнатів Конєцпольских. Після поразки військ Б. Хмельницького під Берестечком в Добромилі на площі стратили багатьох міщан і селян, на містечко наклали велику контрибуцію. 1772 р. Добромиль попадає під правління Австрії. Містечко й солеварні стають державними. Значно збільшився видобуток солі. У 1871р. поблизу Добромиля прокладено залізницю, з'явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи. У 1876р. Добромиль підноситься до рангу повітового містечка, залишаючись таким і за Польщі (після 1918р.). В період кризи 1929-33рр. містечко занепадає, посилюється страйкова боротьба. У 1900-1905рр. Тут проживав відомий етнограф і композитор Філарет Колесса, художник Павло Богданський, який розмалював багато церков і костелів.
