Князівство
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
КНЯЗÍВСТВО – державне або територіальне утворення на чолі з князем. У Київській державі К. виникли в 9 – на поч. 10 ст. і часто називалися землями. Іменувалися К., звичайно, за назвою головного міста – Київське, Галицьке, Чернігівське та ін. К., в свою чергу, поділялися на уділи представників князівської сім’ї (удільні К.). Для означення деяких великих монархічних держав у 10-16 ст. вживався термін “велике князівство” (наприклад, Велике князівство Литовське). В кінці 12 ст. значна частина українських земель була об’єднана у складі Волинсько-Галицького князівства. В 14 ст. це князівство, незважаючи на довгу і кровопролитну боротьбу, втратило свою незалежність. Галицьку землю захопила Польща, а К., що існували на землях Волині, Поділля, Київщини, Переяславщини, Чернігово-Сіверщини, увійшли до складу Великого князівства Литовського (Литовської держави). В 1470 р. перестало існувати останнє українське державне утворення періоду середньовіччя – Київське К.
ДЖЕРЕЛА:
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
