Оріховський Станіслав
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оріхо́вський Станісла́в (1513—1566) — письменник, оратор, публіцист. І. Франко в праці «Карпаторуська література XVII—XVIII вв.» писав, що в середині XVI ст. на території теперішньої Лемківщини жив син руського священика Станіслав Оріховський, який завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. За іншими джерелами, він був сином дрібного шляхтича з Перемишля і православної попівни з Лемківщини. Навчався у Відні, Віттенберзі, а також в італійських університетах, де засвоїв полемічні засоби гуманістів. У політичному трактаті «Зразковий підданий» він заявив: «Я русин, гордий цим, охоче говорю про це всюди». Власні твори, які друкувалися в Речі Посполитій і на Заході, підписував «Orzehovius Roxolanus» (Оріховський — русин). Одним з перших почав цікавитися слов'янською проблемою, розвивав ідею єдності слов'янських народів. Писав твори в основному латинською мовою. У книжечці «Baptistum Ruthenorum» («Хрещення русинів») розвивав ідею унії католицької і православної церков.
