Освітленість
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Освíтленість — освітлення поверхні, що створюється світловим потоком, який падає на поверхню. Одиницею вимірювання освітленості є люкс. На відміну від освітленості, вираз кількості світла, відображеного поверхнею, називається яскравістю.
Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла. При віддаленні його від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується обернено пропорційно до квадрата відстані.
Коли проміння світла падає похило до освітлюваної поверхні, освітленість збільшується пропорційно косинусу кута падіння проміння.
Освітленість знаходять за формулою:
де
- — сила світла в канделах;
- — відстань до джерела світла;
- кут падіння проміння світла.
Освітленість визначають за допомогою фотоелектричного експонометра та люксметра.
Фотометричні одиниці СІ | ||||
---|---|---|---|---|
Величина | символ | Величина СІ | Скорочення | Примітка |
Світлова енергія | Qv | lumen second | lm·s | units are sometimes called Talbots |
Світловий потік | F | Люмен (= кд·ср) | лм | також зветься Сила світла |
Інтенсивність | Iv | кандела (= lm/sr) | кд | |
Luminance | Lv | кандела / square metre | кд/m2 | also called luminosity |
Illuminance | Ev | люкс (= лм/м2) | лк | Used for light incident on a surface |
Luminous emittance | Mv | люкс (= лм/м2)) | лк | Used for light emitted from a surface |
Світлова віддача | люмен / ват | лм/Вт | відношення світловий потік to radiant flux, maximum possible is 683 |