Херсон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Херсон | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||
| Основні дані | ||||||||||
| Країна: | Україна | |||||||||
| Область: | Херсонська | |||||||||
| Район/міськрада: | ||||||||||
| Засноване: | 18 червня 1778 | |||||||||
| Населення - місто: - агломерація: |
361,3 тис.осіб - |
|||||||||
| Площа: | 68,7 км² | |||||||||
| 73000 | ||||||||||
| Телефонний код: | +380552 | |||||||||
| Координати: | 46°38' пн.ш. 32°35' сх.д. | |||||||||
| Міська влада | ||||||||||
| 73000 м. Херсон, пр.Ушакова, 37. Телефон: 22-34-57 факс: 49-14-72 | ||||||||||
| Веб-сторінка: | http://www.city.kherson.ua | |||||||||
| Мер міста: | Володимир Васильович Сальдо | |||||||||
Херсон - обласний центр на півдні України, місто розташоване на правому високому березі Дніпра
Зміст |
[ред.] Населення
- 1926 — 58 тис. мешканців
- 1939 — 97 тис.
- 1959 — 158 тис.
- 1981 — 329 тис.
- 2004 - 361 тис.
Національний склад населення у 1926 і 1959 pp. був такий: українці — 36% і 63%, росіяни — 36% і 29%, євреї — 25% і 6%, інші - 3% і 2%
[ред.] Історія
Херсон – місто обласного підпорядкування, адміністративний, промисловий, культурний центр Херсонської області, одне із найзеленіших міст на півдні України. Заснований у 1778 році князем Потьомкіним на місці укріплення Олександрівського шанця, зруйнованого турками, Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського. Херсонщина – край козацької вольниці. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для верфі вибрали зручне місце – старий Олександрівський шанець. На карті імперії з’явилося нове місто – Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною ІІ. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший великий корабель «Слава Екатерины».
З Херсоном було тісно пов'язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст. Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.
Одним з засновників міста став князь Г.О. Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці – І.А. Ганнібал – двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М.С. Мордвінов, а адмірал Ф.Ф. Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.
У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.
Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.
У 1803 р. Херсон став центром ґубернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.
Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.
На 1914 рік населення Херсона первищило 80 тис.чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.
Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Проголошення першого універсалу Центральної Ради було зустріто в місті з великими сподіваннями. Влада в місті перейшла до української ґубернської Ради на чолі з колишнім вчителем В.М. Чехівським, одним з найвидатніших міських голів за історію Херсона.
Всі партії перейшли в місті на леґальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.
18 січня 1918 р. місто окупували російські більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено "націоналізацію" підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті “революційний порядок”.
5 квітня 1918 р. Українські Січові Стрільці разом з австро-німецькими союзниками визволили Херсон. Російська окупаційна адміністрація залишила місто. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.
На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.
8 березня 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони Г.М. Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до "Ради робітничих та солдатських депутатів". Під її керівництвом проводилася політика "військового комунізму”. В місті почався голод.
З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під головування російських військ Денікіна.
16 квітня 1920 р. Херсон було остаточно окуповано Червоною Армією.
В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації ґуберній він входить до складу Одеської ґубернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного завода, закінчилося спорудження елеватора - одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтоперепобний завод.
Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).
У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири полікліники, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі.
З початком Другої Світової Війни 22,5 тис.чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис.чоловік. У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії. Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна. 13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увішли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В.П. Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О.П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.
Національний Рух Опору в Херсоні був порівняно слабкий, деякі вдалі операції українські повстанці провели лише на півночі області.
30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.
У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.
Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.
У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери “Херсон” та “Грізний”. Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черни якого – прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перщі метри тканини.
У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався реґулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.
В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.
Після відновлення нещалежності Херсон збагатився новими підприємствами та заводами, зокрема автомобілебудівним заводом СКІФ підприємства Анто-Рус, що випускає автобуси. Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Казахстану та Росії.
Окремо належить сказати про відновлення історичних пам'яток, зокрема, про пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований за російської окупаційної адміністрації, встановлено знак у пам'ять жертв комуністичних репресій. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, найбільшого на Півдні України, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха. На початку 90-х років у Херсоні було утворено греко-католицький монастир оо. Василіян.
[ред.] Природні ресурси
Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.
Заповідники: на території міста знаходиться 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного – відсутні. Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав’янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951-1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників. Дендропарк Науково–дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в реґулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Парк обласного ліцею (“Казенний сад”). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам’ятник садово паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.
Пам’ятки природи місцевого значення:
- дуб черешчатий в парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
- дуб черешчатий в районі аграрного університету, понад 150 років;
- віковий дуб біля шахового клубу;
- віковий дуб в парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
- віковий в’яз по вул. Суворова, 6 ;
- віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
- дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.
[ред.] Промисловість і транспорт
У радянський період Xерсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 1941-1944).
Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і с.-г. машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г.Петровського, суднобудівний і судноремонтний завод, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.
З підприємств харчової промисловості найбільшими е Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.
Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттевим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.
Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою "Придніпровських нафтопроводів"), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.
Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.
Херсонський морський порт провадить великі експортноімпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.
Є аеропорт.
[ред.] Освіта та культура
Xерсон - значний науковий і культурний центр: один з найбільший у південній Україні університетів (ХДУ), Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.
[ред.] Пам'ятки історії та культури
- залишки валів і воріт фортеці (XVIII ст.)
- Чорноморський госпіталь (1803-1810, архітектор А.Захаров)
- адміралтейський арсенал (кінець XVIII ст.)
- Спаський собор (1781)
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Барабашов Ю. Херсон. - К., 1964
- Херсон за 50 років радянської влади. 1917-1967. - Одеса, 1967
- Сергеева Г., Архипов Е. Херсон. - К., 1968
- Херсон. Путеводитель. - Симферополь, 1977
[ред.] Дивись також
| Райони Херсонської області |  |
|||
|---|---|---|---|---|
|
Бериславський | Білозерський | Великолепетиський | Великоолександрівський | Верхньорогачицький | Високопільський | Генічеський | Голопристанський | Горностаївський | Іванівський | Каланчацький | Каховський | Нижньосірогозький | Нововоронцовський | Новотроїцький | Скадовський | Цюрупинський | Чаплинський |
||||
| Міста обласного значення Херсонської області | ||||
| Каховка | Нова Каховка | Херсон | ||||
