Інформація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Термін „інформація” походить від латинського слова „informatio”, яке має декілька значень:

роз’яснення, виклад, витлумачення;
представлення, поняття;
ознайомлення, просвіта.

Саме слово „informatio” складається з префікса „in-” („в-, на-, при-”) і дієслова „formо” („надаю форму, створюю”), пов’язаного з іменником „forma” („форма”).

В англійській мові слово „information” (в написанні „informacioun”) вперше з’явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов’янські мови слово „інформація” прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини ХХ століття „інформація” стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

В залежності від галузі використання термін „інформація” одержав безліч визначень, зокрема:

відомості або повідомлення про щось (побутове);
роз’яснення, виклад;
оригінальність, новизна;
комунікація та зв’язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв’язку, американський вчений Клод Шеннон);
міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
передача різноманітності (англійській філософ Уільям Росс Ешбі);
міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
властивості матеріальних об’єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об’єктами;
фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-безкінечний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);
універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України „Про інформацію”).

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття „інформація”. Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій – атрибутивної та функціональної.