Кров
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кров - рідка сполучна тканина, що циркулює в замкненій кровоносній системі тварин і людини. Разом з лімфою і тканинною рідиною є внутрішнім середовищем організму. К. виконує в орг-мі багато важливих функцій. Основною з них є перенесення газів, тобто кисню (O2) – від органів дихання до тканин і вуглекислого газу (CO2) – від тканин до органів дихання. К, що збагатилась в орагнах дихання на O2, наз. артеріальною, а К., що віддала O2 тканинам і забрала з них CO2 – венозною (див. Газообмін, Дихання). Здатність К. зв’язувати O2 і віддавати його тканинам зумовлена наявністю в ній пігментів (гемоглобіну, хлорокруорину, гемеритрину). Крім того, К. переносить поживні речовини від кишково-шдункового тракту до тканин; вимиває кінцеві продукти обміну речовин з тканин і переносить їх до органів виділення (нирки, шкіра); переносить біологічно активні речовини (гормони, вітаміни, ферменти тощо); у гомойотермних тварин і людини бере участь у терморегуляції; захищає орг-м від мікроорганізмів і чужорідних тіл (див. Фагоцитоз, Імунітет); буре участь у регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Важливим пристосуванням К. є здатність її зсідатися (див. Зсідання крові), що забезпечує швидке припинення кровотечі. К. складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити (виробляються кровотворними органами). Еритроцити є носіями групових властивостей К. (див. Групи крові). Формені елементи звичайно становлять 40-45% об’єму К., плазма – 55-60%. Відносна сталість кількості форемних елементів К. регулюється нейрогуморальними механізмами (див. Нейрогуморальна регуляція). До складу К. входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінер. речовини, вода. Хім. склад, реакція середовища (pH) та ін. хім.-фіз. константи К. відносно сталі. Це забезпечується механімами гомеостазу. Кількість К. у безхребетних тварин по відношенню до маси тіла коливається від 20 до 60% .у хребетних – від 1.7 до 10% , у людини – бл. 7%. При різних патол. станах орг-му можуть виникати зміни в К., дослідження яких має велике діагностичне значення. Вивченням К. займається гематологія.
