Монооксид вуглецю
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Монооксид вуглецю, чадний газ CO — безбарвний, дуже отруйний газ. У воді майже не розчиняється і не вступає з нею в хімічну взаємодію. Належить до несолетвірних оксидів.
Монооксид вуглецю утворюється при згорянні вугілля або сполук, що містять вуглець, при нестачі кисню (повітря), а також при взаємодії діоксиду вуглецю з розжареним вугіллям:
- CO2 + С = 2CO
На повітрі він згоряє характерним голубуватим полум'ям з утворенням діоксиду вуглецю:
- 2CO + O2 = 2CO2
При цьому виділяється значна кількість тепла. Тому CO в суміші з іншими газами застосовують у техніці як газоподібне паливо (доменні гази, генераторний газ, водяний газ тощо).
При високій температурі монооксид вуглецю виявляє відновні властивості, завдяки чому широко використовується в металургії для одержання деяких металів з їх оксидів. Наприклад:
- PbO + CO = Pb + CO2 ↑
- Fe2O3 + 3CO = 2Fe + 3CO2 ↑
Через свою отруйність монооксид вуглецю є дуже небезпечним для організму людини. Ця небезпека збільшується тим, що він не має запаху і отруєння може настати непомітно. Навіть незначні його кількості, що потрапляють у повітря і вдихаються людиною, викликають запаморочення і нудоту, а вдихання повітря, в якому міститься 0,3% CO за об'ємом, може швидко привести до смерті.
Отруйна дія CO обумовлюється тим, що він з гемоглобіном крові утворює порівняно стійку сполуку — карбогемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень тканинам організму. При отруєнні монооксидом вуглецю рекомендується вдихання свіжого повітря протягом кількох годин, а також штучне зігрівання тіла. При цьому карбогемоглобін поступово руйнується і гемоглобін відновлює свою здатність сполучатися з киснем.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
