Спін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спін (англ. spin — веретено) — власний момент імпульсу мікроскопічної частинки (наприклад атомного ядра чи елементарної частинки). Спін є квантовою властивістю частинок і не має аналогів у класичній фізиці. Тоді як класичний момент імпульсу виникає внаслідок обертання масивного тіла зі скінченними розмірами, спін властивий навіть частинкам, які на сьогодні вважаються точковими, і не пов’язаний ні з яким обертанням мас всередині такої частинки. (Спін неточкових частинок, наприклад атомних ядер чи адронів, є векторною сумою спінів та орбітального моменту імпульсу її складових. Тобто і у цьому випадку спін лише частково пов’язаний з обертальним рухом всередині частинки.)
Спін може набувати лише певні (квантовані) значення:
- цілі: 0,1,2,3 ...
- напівцілі: 1/2, 3/2, ...
Cпін є важливою характеристокю елементарних частинок. Спін електрона відкрили у 1925 G.E. Uhlenbeck та Хоутсмітом (S.A. Gouldsmit); поняття спіну дозволило побудувати теорію періодичної системи, зясувати структуру атомного спектру, ковалентність тощо.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |