Єгова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тетраграмат у фінікійському, давньоарамейському та єврейському квадратному написаниях

Єго́ва (також Ягве) — тетраграматон, позначення імені Бога, єдиного в юдаїзмі. Має значення - "Той, Хто Є", або "Той, Хто Існує".

[ред.] JHWH

В найдавнішій єврейській версії ім'я Яхве/Єгова записано чотирма літерами, як: יהוה, утворюючи т.зв. тетраграмат (грец. τετραγράμματον, від τετρα —«чотири» та γράμμα — «літера»). Остання з цих літер не читається як "h", а позначає голосний звук, див. Матрес лекціоніс. Латинською мовою цей тетраграмат транскрибується, як JHWH. Дві основні традиції читається тетреграмату: Jahwe (Яхве) та Jehowa (Єгова). Оскільки орфографія єврейської та арамейській мови включала лише приголосні літери, а голосні букви підбирались згідно усної традиції, то істинна вимова цього імені залишається предметом гіпотез.

[ред.] Місце у Біблії

Ім'я було повідомлено Мойсеєві (Вихід 3). Три приголосних 'eHJeH (Єврейською “Я Буду", Вихід 3:12, де зберігаюча присутність Бога обіцяється; “Я Є", Вихід 3:14), а саме HJH (старша коренева форма дієслова: HWH), є подібною до HWH в JHWH (Вихід 3:15).

Згідно поясненням богословів, якщо кликати ім'я Яхве (наприклад, Йоіл 2:32) - кликати на Самого Бога. Якщо говорити, благословити, або проклясти від Його Імені - то значить залучити Його і Його силу. 2-га заповідь забороняє використовувати ім'я Яхве несерйозно, марно, без належної поваги. Але наголошується на тому, щоб "використовувати це ім'я в похвалі (hallelu-jah, єврейською “слава-Ях[ве]”) і святити його (ім'я)" (1-а Петиція Господньої молитви). (Джерело Лютеранська енциклопедія)

В єврейському тексті Біблії (Старий Заповіт) ім'я Яхве/Єгова в формі тетраграмату зустрічається 6828 разів, починаючи від Буття 2:4. Це ім'я зустрічається частіше, ніж будь-яке інше позначення Бога: Елохім ("Бог" у множині, але означає єдиного Бога) та Ел (Бог) 2600 рази; Адонай (Пан) 30 разів; Шаддай (Всемогутній) 48 разів.

Ім'я Яхве/Єгова було перенесено у формі "тетраграмату" — Імені Божого записаного арамійськими квадратними літерами, які з половини I ст. до Р.Х. використовувались також для єврейської мови (це перенесення підтверджують знахідки, датовані I століттям після Р.Х.) до частини ранніх версій грецького перекладу Старого Заповіту - Септуаґінти (LXX), часто цитованої в Новому Заповіті. В пізніших переписах грецької Септуаґінти, (що підтверджується знахідкою, датованою III століттям після Р.Х.) на місці тетраграмату вставлено вирази "Kyrios" (Пан) та "Theos" (Бог).

Ім'я Яхве/Єгова зустрічається також в Біблії як складова подвійних єврейських імен, напр.: Matitjahu (укр. Матвій або Матей) i Jehochanan (укр. Іван). Складники jahu i jeho роблять вірогідним погляд, що стародавні євреї могли вимовляти тетраграмат JHWH як у формі близькій до Яхве, так і у формі, близькій до Єгова.

[ред.] Заборона вимови

До I століття після Р.Х. юдаїзм, трактуючи слова: "Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно" (Вихід 20:7) забороняє вимовляння цього імені. В результаті правильну (таємну) вимову імені знали тільки священики Єрусалимського храму, а в побуті використовувалось ім'я Адонай (Господь, Всевишній). Під час чергової навали язичників Єрусалимський храм був зруйнований, а першосвященик вбитий, і, таким чином, первісна вимова була навіки втрачена.

Згідно більшості біблеїстів вимова "Єгова" з'явилася у середньовіччі шляхом додавання Масоретами до тетраграмату JHWH голосних з єврейського "Adonaj" (Наш Пан), яким євреї заміняли JHWH, читаючи Біблію (у давньогебрейській писемній традиції відсутні голосні, тому вірне вимовляння слова передавалося усно). Таким чином виходило: JaHoWaH - Jehowah.

Цікаві результати дають дослідження вимови слів, що містять скорочену форму імені Божого, що з'являється напр. у звороті Hallelujah (Алилуя) - "Хваліть Jah" або імені Jehoszua (Ісус) - "Jeh є спасителем". Перше вказувало б більше на форму Яхве, друге - на форму Єгова.

Звучання Яхве є вірогідно правильним способом вимови оригінального єврейського слова, що логічно слідує з вимови єврейських слів "Ja" та "Hwe", щодо яких практично немає сумнівів, оскільки в єврейському після приголосної "J" майже завжди з'являється "a", a пілся "Hw" майже завжди з'являється "e". Однак слід зазначити, що в іменах, до складу яких входить напр. Jehoszua, Jirmeiahu, зустрічаються змінні голосні, що не дають можливості точно встановити, які саме вживали Ізраїльтяне. Також належить зазначити, що у фінікійському тексті ім'я Бога Ізраїля подано як "Aве". Варто також звернути увагу, що з огляду на різницю у вимові окремих голосних в сучасних мовах звучання вживаних форм найчастіше і так не має нічого спільного з оригінальним звучанням.

У сучасній біблеїстиці майже не використовується, й замінений епіклесами Господь, Пан, Пан-Отець. Вважаєтсья також, що дане ім'я доволі часто зустрічається серед письмен, званих святими. Окремі сектантські організації розглядають повернення ім'я даного бога як повернення до правдивої релігії (див. Свідки Єгови).

[ред.] Джерела

В цій статті використано матеріали з Польської вікіпедії