Херсонська губернія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Херсонська губернія — губернія на півдні європейської частини Російської Імперії з 1802 по 1921 рік (до 1803 року Миколаївська), одна з Новоросійських губерній на території сучасної України і Молдови. Адміністративний центр — місто Херсон.
Губернія простилалась з сходу на захід на 367 верст та із півночі на південь на 271 версту, між 46°4'38" і 49°6'10" п. ш. та 29°1'32" і 34°10'34" с. д.
Межувала на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході - з Таврійською і Єкатеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав по р. Дністр з Бессарабською губернією. За площею займала 16-те місце серед інших губерній імперії — біля 63209 кв. в.
Найбільші міста: Одеса, Херсон, Миколаїв.
Зміст |
[ред.] Населення
Населення губернії сягало більше 3 млн. чоловік і складалося із понад половини малоросів (українців), великоросів (росіян), євреїв (особливо в містах), молдаван, німців, поляків, болгар і ін.
[ред.] Природа
[ред.] Рельєф
Поверхня — рівна, степова, з невеликими горбами, що продовжують так зване Авратинське нагір'я, розділяється р.Буг, у південно-східному напрямку, на дві неоднакові частини: східну, велику, і західну, меншу. Обидві частини мали нахил до р. Буг та, крім того, із півночі на південь. Самий вищий пункт губернії знаходивься біля с. Гидерім (Ананьївського повіту, 890 фт. над рівнем моря), південна частина губернії спускалася до моря.
[ред.] Корисні копалини
З мінеральних багатств зустрічалися: граніти, жорновий пісковик, раковисті вапняки, вогнетривкі і фарбувальні глини, аспідний і точильний сланець, графіт, марганець, мідна руда, торф і особливо багато залізної руди в районі Кривого Рогу, а також сіль в південних частини губернії, іноді попадався янтар.
[ред.] Грунти
Корінними породами в північній частині губернії були граніти, що оголювались з-під делювіального шару по берегах річок і на кам'янистому їх дні (кам'янки, каменоватки, ташлики); у південній частині - вапняки міоценового ярусу третинної формації.
Підгрунтям був лес і червоно- і жовто-бура намивна глина. Грунт — чорнозем. По берегах річок чорнозем бурішого кольору; біля берегів Чорного моря попадалися солонці і піски.
[ред.] Води
Чорне море омивало губернію впродовж 117 верст. Озера губернії: прісноводі, такі, що залишалися після розливу річок, і солоні, або лимани. Перші, в долинах річок, створюючих болотисті плавні другі — біля берегів Чорного моря, що походять від наносів під час повені і що характеризуються пересипами, що відокремлюють їх від моря.
Територію губернії пересікали річки: Дніпро, Дністер, Південний Буг і ін. Лимани: Дніпровський, Дністровський, Тілігульський, Хаджібейський.
[ред.] Клімат
Клімат континентальний з нерівномірними опадами.
[ред.] Економіка
Більшість населення займалось землеробством. Вирощували пшеницю, овес, кукурудзу, займались садівництвом, вирощуванням бахчевих культур та тютюну, розведенням худоби (великої рогатої худоби, коней, овець, свиней).
Фабрики і заводи переважно борошномельні, чавунолитейні і механічні , бурякоцукрові. Самі великі були розташовані в Миколаєві та Одесі.
Рибальство було розвинене в Дніпровському лимані (білуга, осетер, севрюга, камбала і ін.) і в Дніпрі (тараня, чехоня, лящ).
Торгівля була зосереджена головним чином в Одесі.
[ред.] Адміністративний поділ
Губернія поділялась на шість повітів:
- Херсонський (17181 в²);
- Ананьївський;
- Єлізаветградський;
- Тираспольський (6352 в²);
- Олександрійський;
- Одеський.
