Ковбаса
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ковбаса - м’ясний продукт з м’ясного фаршу, сала, солі та прянощів. До деяких сортів додають також кров та нутрощі.
[ред.] Історія
Ковбаса відома з давніх часів. Згадування про неї зустрічаються в джерелах Давньої Греції, Вавилону і Давнього Китаю. В Україні ковбасне виробництво відоме з даніх часів. Татіщев говорить, що русини вміли солити м’ясо вже при Святославі, а, за Карамзіним, шинка з’явилася на Русі в епоху Володимира, окости подавали на знаменитих бенкетах князя в Києві.
Ковбаса в традиційній українській кухні — це харчі, які виготовлялися переважно на запас. Після забою свині тонкі кишки ретельно промивали, вимочували, очищали й начиняли сирим м'ясом, салом з сіллю, часником, перцем. Ковбаса складалась кільцями і засмажувалась на листах у гарячій печі з обох боків.
Ковбасу, зазвичай, робили перед Різдвом, Великоднем, і вони були обов'язковою й почесною стравою на святковому столі. Для тривалого зберігання ковбасу складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце. На заході України ковбасу також вудили у спеціальних коптильнях або просто у комині.
У Росії виникнення ковбасної справи відноситься до часу царювання Петра I. Саме в ці роки в Росії з’явилися німецькі ковбасники, які відкривали свої виробництва спочатку в Петербурзі, а потім і в Москві. На початку XIX ст. завдяки все більшому розвитку російського способу виробництва в продажу з’явилася знаменита згодом углицька ковбаса, винайдена Русиновим, російським учнем німецького ковбасника, у місті Угличі. Після 1910 року в ковбасному виробництві почалося повальне технічне переозброєння з допомогою німецьких фірм, які пропонували сучасне обладнання.
